Вітаємо з нагоди 80-річчя з дня народження

Рибалко Валентин Павлович

Народився Валентин Павлович 8 жовтня 1936 року в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в родині медицинської сестри  Віри Володимирівни Матухнової та електрозварника Павла Дмитровича Рибалко, який вернувся з великої Вітчизняної війни  і помер, коли сину пішов 9 рік.

Перший клас Валентин закінчив с. Стара Маячка, що на Херсонщині, другій в с. Новогригорьєвка Казанківського району Миколаївської області, третій в с. Петровськое Ставропольського краю, а з 4 по 10 класи навчався в семірічній школі № 3 і повні середній школі №1 міста Байрам-Али Туркменської РСР.

Після закінчення школи (1954) Валентин працював машиністом локомобіля цегельного заводу в м. Байрам-Алі. Звідти його призвали на дійсну війскову службу, яку проходив в м.Севастополі в рядах Військово-морського флота.

  Після повернення з військової служби поступив на зоотехнічний факультет Туркменського Сільськогосподарського інституту ім. Калініна, Який успішно закінчив у 1961 році.

На протязі п’яти років навчання в інституті очолював комсомольську організацію факультету. На четвертому курсі навчання підготував і опублікував свою першу статтю по виконанню методів варіаційної статистики у тваринництві.

Їм була запропонована спеціальна таблиця для визначення маси великої рогатої худоби Туркменістана за промірами обхвату грудей та косої довжини тулуба тварини.

Як молодий фахівець за направленням вислого навчального закладу на протязі 4 років В.П. Рибалко працював спочатку зоотехніком-селекціонером радгоспу ім. 25 жовтня (зараз дослідне господарство «зоряне») Первомайського району Миколаївської області. На другій рік його було переведено на посаду вже старшого зоотехніка навчального господарства Мігеевського с-г технікуму, який розташовано на території цього Первомайського району. Тут він підготував і опублікував свою другу наукову працю Під назвою «Групове утримання підсисних свиноматок».

Через декілька місяців праці у навчальному господарстві технікуму, його, як молодого спеціаліста було призначено на посаду зоотехніка управління виробництва і заготовок сільськогосподарської продукції Первомайського району на території якого функціонувало 49 колгоспів і 4 радгоспа.

У 1964 році збулася давня мрія Валентина Павловича Рибалко – стать дослідником і більш глибоко використовувати набуті в Вузі а також на практичній роботі професіональні знання. Він поступає до аспірантури при Полтавському НДІ Свинарства на стаціонарне навчання за спеціальністю розведення та селекція сільськогосподарських тварин. В1967 році Валентин Павлович успішно захистив в Українській Сільськогосподарський академії (м. Київ) кандидатську дисертацію за темою «Велика чорна порода свині та її використання при чистопорідном розведенні і схрещуванні».

З Полтавським НДІ свинарства (ЗАРАЗ інститут свинарства і АПВ НААН України) тісно пов'язаний весь послідуючий життєвий шлях.

В.П. Рибалко. Тут йому після проходження аспірантури запропонували працювати старшим науковим співробітником відділу розведення та генетики. З 1970 по 1987 роки В.П. Рибалко працював заступником директора інституту з наукової роботи, а з 1988 по 2007 роки директором цього єдиного в бувшому Радянському Союзі, а зараз і в Україні спеціалізованого наукового центра по вирішенню питань теорії і практики ведення галузі свинарства.

У 1985 році В.П. Рибалко на засіданні спеціалізованого ради Донського сільськогосподарського інституту захистив докторську дисертацію.

Доктор В.П. Рибалко  у 1992 році  одержав звання професора за спеціальністю: розведення, селекція та відтворення сільськогосподарських тварин, а у 1993 році його було обрано дійсним членом (академіком) Української академії аграрних наук.  Декілька пізніше  (у 1997 році) він був удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а у 2005 році обраний іноземним членом Російської академії сільськогосподарських наук.

 Академік В.П. Рибалко до 2011 року був головою Координаційної ради науково- технічних програм з проблем свинарства, в розробці якої приймали участь біля 30 науково-дослідних інститутів, обласних державних сільськогосподарських дослідних станцій і вузів України. З 1992 року він є головою спеціалізованої ради по захисту дисертацій, яка функціонує при інституті.

В.П. Рибалко один з авторів селекційних досягнень, що сприяють науковому прогресу у свинарстві: Полтавського м’ясного типу (ПМ-1), високопродуктивного материнського типу у великій білій породі (УВБ-1), полтавської м’ясної  породи (ПМ), червоно-поясої спеціалізованої лінії (ЧПСЛ), червоної білопоясої породи (ЧБП) та біля 20 генеалогічних структур нових генотипів. Під методичним керівництвом та за безпосередньою участю професора В.П. Рибалко  розроблено та опубліковано  понад 40 методик, а також методичних рекомендацій для галузі свинарства.

Академік В.П. Рибалко має 22 авторських свідоцтва та патента на селекційні розробки, ним опубліковано понад 700 наукових праць, у тому числі 3 монографії, 5 підручників та 7 навчальних посібників.

В.П. Рибалко є членом аграрної секції комітету Державних премій України  в області  науки і техніки, членом науково-технічної ради Міністерства АПВ України,  членом відділення «Зоотехнія» НААН України, а також членом редакційних колегій ряда вітчизняних та закордонних журналів.

В.П. Рибалко здійснює керівництво по підготовці молодих кадрів  через аспірантуру і докторантуру, веде навчальні курси в окремих навчальних закладах. Під його  методичним керівництвом підготовлено і успішно захищено 36 докторських та кандидатських дисертацій. Він двічі удостоєний звання Лауреата  державної премії України в галузі науки і техніки (1984, 1990р.).

За значний науково-виробничий внесок в розвиток сільськогосподарської науки і практики та заслуги перед державою В.П. Рибалко нагороджений Почесної грамотою Міністерства сільського господарства СРСР (1982 р.), Почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1982 р.), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002 р.). У 1997 році в Женеві йому вручена Міжнародна персональна нагорода «Естремейкер» у номінації : «За збереження  і розвиток інтелектуально-кадрового потенціалу підприємства в період перехідної економіки». За досягненні успіхи в науковій роботі,  а також багато чисельні публікації за напрямком своєї діяльності рішенням управління Американського  біографічного інституту США В.П. Рибалко був удостоєний почесного звання «Людина – 2001 року».

У2003 році В.П. Рибалко  вибирають іноземним членом Російської академії сільськогосподарських наук.

У 2009 році він нагороджений Міністерством АП України знаком «Відмінник аграрної освіти і науки», а у 2010 році Державним департаментом інтелектуальної власності знаком «Автор».

З юних років В.П. Рибалко захоплювався поезією та гумором. Їм опубліковано 3 збірки віршів та 11 книг по гумор і наукову мудрість.