31 жовтня 2024 р. у змішаному форматі відбулася Міжнародна науково- практична конференція “СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА НАУКА ВІД “УКРАЇНСЬКОГО РОТАМСТЕДУ” ДО СЬОГОДЕННЯ” присвячена 140- річчю від дня заснування Полтавського дослідного поля, організована та проведена Інститутом свинарства і агропромислового виробництва НААН разом з Полтавською державною сільськогосподарською дослідною станцією ім. М.І. Вавилова та в активній взаємодії з установами Польщі, Швеції, Латвії, а саме – Інститутом біології, Поморським університетом у Слупську, Природничим університетом у Любліні, Шведським університетом сільськогосподарських наук, Латвійським університетом наук про життя та технологій. 

Захід відкрив директор Інституту свинарства і АПВ НААН Олександр ЦЕРЕНЮК. З вітальними словами до учасників конференції звернулися в. о. академіка-секретаря відділення зоотехнії НААН Василь ВОЛОЩУК, директор Інституту Біології, Поморський університет у Слупську (Польща) Томаш ГЕТЬМАНСЬКИЙ, академік-секретар відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку НААН, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор ВЕРГУНОВ, директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації Сергій ФРОЛОВ, ректор Полтавського державного аграрного університету Олександр ГАЛИЧ, в. о. директор Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І. Вавилова Михайло СОКИРКО, доцент кафедри молекулярних наук, Шведський університет сільськогосподарських наук (Швеція) Галія ЗАМАРАЦЬКА, начальник відділу Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського Наталія КУЗЬМЕНКО, головний експерт з біобезпеки тваринництва Науково- навчального центру CIAB (Естонія) Андрій БУЗУН, директор ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» НААН Анатолій ПАЛІЙ. 

Пленарне засідання та робота секцій проходила в стінах Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І. Вавилова.

Доречно згадати слова видатного вченого, професора В. Кульчицького: «Хто не знає своєї історії, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани». Саме тому роботу першої сесії було присвячено історії розвитку сільськогосподарської науки та дослідної справи.  

Першу сесію було відкрито доповіддю Леоніда ГЛУЩЕНКА, в якій розкрито історичні передумови утворення Полтавського дослідного поля, а у доповіді Олександра ЛЕНЯ висвітлено історичний поступ ПДСДС ім. М. І. Вавилова майже за півтора століття.  

«Думаючи про майбутнє, хочеться повернутися у минуле» такими словами розпочав свою доповідь голова Громадської спілки "Полтавське товариство сільського господарства» Григорій ШАРИЙ. Своєю промовою спікер закликав до складання меморандуму щодо протистояння забудови Дослідного поля як історичної пам’ятки. Наукова спільнота підтримала рішення і внесла пропозицію до резолюцій конференції. 

Наступним етапом реорганізації Дослідного поля було створення у 1910 р. Полтавської сільськогосподарської дослідної станції. Про її роль у розвитку галузі тваринництва було висвітлено у доповіді Анатолія ШОСТІ.  

Велику зацікавленість викликав виступ Сергія НАГОРНОГО. Презентація вченого була насичена рідкісними історичними світлинами щодо професійних шкіл Дібрівського кінного заводу. 

Мальовнича Полтавщина, благодатна Одещина – це тільки два регіони з терен нашої багатостраждальної України. Не менш вагомий внесок у розвиток зоотехнічної освіти і науки зроблено науковцями та освітянами Одеського державного аграрного університету, саме про це розповів та окреслив майбутні перспективи цього закладу вищої освіти спікер Руслан СУСОЛ.  

Портретної конкретики історії вітчизняної науки надали доповіді Віктора САМОРОДОВА та Наталії КУЗЬМЕНКО про розбудовників аграрної науки братів Федора та Григорія Помаленьких. Марина АНТОНЕЦЬ повернула із небуття ім’я незаслужено забутого селекціонера горіхоплідних культур Павла Крата. Віктор ПИСАРЕНКО ознайомив слухачів з агроекологічною парадигмою видатного аграрія сучасності – Семена Антонця. 

Після цікавої екскурсії до славетного музею Полтавського дослідного поля, яку провела Любов КАВАЛІР, розпочалася робота ІІ сесії щодо сучасних викликів та інноваційних процесів у тваринництві та ветеринарній медицині. Родзинкою заходу була доповідь польською мовою майбутньої науковиці Агнешки ЄЛЬОНЕК про сучасні тенденції в діагностиці інфекційних хвороб свиней. Логічним продовженням виступу польських колег став виступ Андрія БУЗУНА щодо створення регіональної моделі біобезпеки малого свинарства за умов воєнного стану на основі доступних місцевих ресурсів та традицій соціуму. На кричущі проблеми у розвитку вітчизняного бізнесу м’ясовиробників загострив увагу виконавчий директор асоціації «М’ясна галузь» Микола БАБЕНКО. Вирішенням проблеми покращення благополуччя в свинарстві, на думку колеги із Швеції Галії ЗАМАРАЦЬКОЇ, є метод імунокастрації про який вона розповіла у своєму виступі. 

На думку Василя ВОЛОШИНОВА, ключем до зростання обсягів виробництва індустріальних свинарських комплексів є поліпшення господарсько-корисних ознак свиней, саме цю тему науковцем було обрано для доповіді.  

Виступ постійного учасника наших заходів Миколи ПОВОДА щодо ефективності вирощування поросят за різної системи їх годівлі у підсисний період при відлученні викликав жваву зацікавленість колег.  

Дослідженню експлуатаційної цінності та відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи французької селекції, а також визначення критеріїв відбору високопродуктивних тварин за індексом ЕЦСв була присвячена доповідь Олександра БОРДУНА. 

 Результати експерименту з вивчення впливу стимуляції свиноматок імуностимулюючим препаратом на репродуктивну функцію тварин представлено у виступі Ірини МАРТИНЮК.

 У конференції взяли участь не тільки представники галузі свинарства, а й бджоляри. Про власні розробки та особливості поліпшення параметрів роботи відцентрового екстрактора перги з бджолиних стільників розповів Олександр БЄЛИХ.

Новим подихом в науці, прискоренню виконання наукових завдань та дослідницьких рішень, а також напрочуд символічним щодо наступності поколінь став виступ молодого вченого Микити ПЕКИ про розробку спеціалізованої галузевої електронної наукової бази даних, що сприятиме розвитку відкритої науки, а головне – створенню нових можливостей для взаємодії між фахівцями у галузі. 

Захід пройшов на високому рівні у діловій і водночас дружній атмосфері. 

Вдячні всім учасникам конференції та перед усім дякуємо та вклоняємося перед Збройними силами України, завдяки яким ми маємо можливість працювати, досліджувати, жити. Всім бажаємо благополуччя, переможного миру та стійкості.